Субота, 20.07.2019, 21:20
Вітаю Вас Гість | RSS

Зарічанська ЗОШ І-ІІІ ступенів

Меню сайту
Наше опитування
Оцініть наш сай
Всього відповідей: 97
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Нормативні документи

 

Методичні рекомендації
щодо організації патріотичного виховання дітей та учнівської молоді
в умовах загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладів

 

         Відповідно до Конституції України, Законів України "Про освіту", "Про загальну середню освіту", Указів Президента України "Про Національну доктрину розвитку освіти" (№347 від 17.04.2002 р.), "Про Концепцію допризовної підготовки і військово-патріотичного виховання молоді" ( №948 від 25.10.2002 р.) Постанови Кабінету Міністрів України  "Про затвердження Національної програми патріотичного виховання населення, формування здорового способу життя, розвитку духовності та зміцнення моральних засад суспільства" (№1697  від 15.09.1999 р.), спільного наказу МОН України, Міністерства оборони України, МВС України «Про Програму патріотичного виховання учнівської та студентської молоді в навчальних закладах України та План заходів Естафети Перемоги на 2013-2015 роки» (№1453/716/997 від 21.10.2013) одним із пріоритетних завдань освіти є патріотичне виховання молодих поколінь.

         Метою патріотичного виховання є становлення громадянина-патріота України, готового самовіддано розбудовувати її як суверенну, незалежну, демократичну, правову, соціальну державу, забезпечувати її національну безпеку, знати свої права і обов’язки, цивілізовано відстоювати їх, сприяти єднанню українського народу, громадянському миру і злагоді в суспільстві.

Мети патріотичного виховання можна досягти шляхом реалізації таких виховних завдань:

-   утвердження в почуттях особистості патріотичних цінностей, поваги до культурного та історичного минулого України;

-   виховання поваги до Конституції України, Законів України, державної символіки;

-  підвищення престижу військової служби як виду державної служби, культивування ставлення до солдата як до державного службовця;

-   визнання й забезпечення в реальному житті прав дитини як найвищої цінності держави і суспільства;

-  усвідомлення взаємозв’язку між індивідуальною свободою, правами людини та її патріотичною відповідальністю;

-   формування етнічної та національної самосвідомості, любові до рідної землі, держави, родини, народу; визнання духовної єдності населення усіх регіонів України, спільності культурної спадщини та майбутнього;

-    формування толерантного ставлення до інших народів, культур і традицій;

формування мовної культури, оволодіння і вживання української мови як духовного коду нації.      

Зміст героїко-патріотичного виховання передбачає глибоке розуміння природи учнів, їх індивідуальних рис і можливостей, повагу до особистості дитини, турботу про її гармонійний розвиток, встановлення взаємин співробітництва у навчально-виховному процесі.

Патріотичне виховання молоді здійснюється за такими напрямами:

- державний — базується на забезпеченні державою системи героїко-патріотичного та патріотичного виховання;

- соціальний — ґрунтується на вивченні норм моралі, їх дотриманні, орієнтований на усвідомлення пріоритету загальнолюдських цінностей та інтересів, виховання шанобливого ставлення до культури, історії, мови, звичаїв і традицій українського народу;

- військовий — передбачає вивчення військової історії України, переможних битв Радянської Армії, основних зразків техніки і озброєння Збройних Сил України, набуття початкових навичок користування ними, підвищення фізичної загартованості в інтересах підготовки до захисту Вітчизни;

- психолого-педагогічний — ґрунтується на вивченні психологічних особливостей молоді, урахуванні їх у процесі підготовки юнаків до військової служби, проведенні методичної роботи з узагальнення та поширення передового досвіду героїко-патріотичного виховання, вдосконаленні форм і напрямів цієї діяльності;

- правовий — передбачає формування глибоких правових знань, прищеплення високої правової культури.

         Складний процес героїко-патріотичного виховання здійснюється за допомогою різноманітних форм роботи, вибір яких залежить від змісту та завдань виховної роботи, вікових особливостей вихованців з урахуванням основних напрямів діяльності школярів.

 

Основними формами патріотичного виховання школярів є:

 

-  інформаційно-масові (дискусії, диспути, конференції, “філософський стіл”, “відкрита кафедра”, інтелектуальні аукціони, ринги, вікторини, вечори, подорожі до джерел рідної культури, історії держави і права, “жива газета”, створення книг, альманахів);

діяльнісно - практичні (творчі групи, осередки, екскурсії, свята, театр-експромт, ігри-драматизації, огляди-конкурси, олімпіади);

-   інтегративні (шкільні клуби, фестивалі, асамблеї, гуртки);

-   діалогічні  (бесіда, міжрольове спілкування);

-  індивідуальні (доручення, творчі завдання, звіти, індивідуальна робота тощо);

-   наочні (шкільні музеї, кімнати, зали, галереї, виставки дитячої творчості, книжкові виставки, тематичні стенди тощо).

У процесі організації патріотичного виховання рекомендується дотримуватись таких принципів:

 

- національної спрямованості – передбачає формування національної самосвідомості, виховання любові до рідної землі, свого народу, шанобливе ставлення до його культури;

гуманізації виховного процесу – вихователь зосереджує увагу на дитині як вищій цінності, враховує її вікові та індивідуальні особливості й можливості, не форсує її розвитку, спонукає до самостійності, задовольняє базові потреби дитини, виробляє індивідуальну програму її розвитку, стимулює свідоме ставлення до своєї поведінки, діяльності, патріотичних цінностей;

 - самоактивності і саморегуляції – сприяє розвитку у вихованця суб’єктних характеристик; формує здатність до критичності й самокритичності, до прийняття самостійних рішень; поступово виробляє громадянську позицію особистості, почуття відповідальності за її реалізацію в діях та вчинках;

культуровідповідності – передбачає єдність патріотичного виховання з історією та культурою народу, його мовою, народними традиціями та звичаями, які забезпечують духовну єдність, наступність і спадкоємність поколінь;

-   полікультурності – інтегрованість української культури  у європейський та світовий простір, створення для цього необхідних передумов: формування у дітей та учнівської молоді відкритості, толерантного ставлення до культури, мистецтва, вірування інших народів; здатності диференціювати спільне і відмінне в різних культурах, сприймати українську культуру як невід’ємну складову культури загальнолюдської; 

соціальної відповідності – обумовлює необхідність узгодженості змісту і методів патріотичного виховання реальній соціальній ситуації, в якій організовується виховний процес.

Ефективність патріотичного виховання в позакласній діяльності значною мірою залежить від спрямованості виховного процесу, методів та форм його організації. Пріоритетну роль доцільно відводити активним методам,  застосування яких ґрунтується на демократичному стилі взаємодії, сприяє формуванню критичного мислення, ініціативи й творчості. До таких методів відносять: соціально-проектну діяльність, ситуаційно-рольові ігри, соціограму, метод відкритої трибуни, соціально-психологічні тренінги, інтелектуальні аукціони, ігри-драматизації, створення проблемних ситуацій та ситуацій успіху, аналіз конфліктів та моделей стилів поведінки.

З метою організації патріотичного виховання учнівської та студентської молоді в умовах загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладів рекомендуємо:

-  проводити лекції, бесіди ("Я – громадянин-патріот незалежної держави України", "Пам’яті вдячні нащадки", "Моя рідна Україна", "Знати і поважати Герб своєї Вітчизни, її прапор і гімн", "Наша вітчизна –Україна", "Державна символіка Батьківщини", "Твої права і обов’язки", "Патріотизм – нагальна потреба України", "Моя земля – земля моїх предків", "Україно, матінко моя", "Символи України", "І синє небо, і жовте колосся", "Народні символи", тощо);  семінари, «круглі столи», конференції ("У пам’яті світ врятований", "Утверджувати ідеали культури миру – служити миру", "Люблю я свій народ – ціную його звичаї"); уроки пам’яті ("Їх славні імена в літописі Великої Вітчизняної", "Зростаємо громадянами-патріотами землі, що Україною зветься", "Наша вулиця носить ім’я героя війни", "Бойові нагороди воїнів, полководців, які визволяли Україну від нацистів");  

-  організовувати екскурсії до музеїв військових частин, установ, підприємств, вищих навчальних закладів, зустрічі з ветеранами війни, праці та військової служби, походи по місцях бойової слави, пошукову роботу, участь у роботі клубів та гуртків патріотичного спрямування; акції з метою упорядкування меморіальних комплексів, пам’ятників, братських могил, інших поховань захисників Вітчизни; години спілкування ("Я – громадянин і патріот держави", "Я  –українець!", "Можна все на світі вибирати сину, вибрати не можна тільки Батьківщину!");

-  залучати   дитячі  і  молодіжні громадські організації до соціального становлення дітей і молоді, розвитку духовності та зміцнення моральних засад, виховання любові та поваги до історії свого народу;

налагодити співпрацю з органами виконавчої влади, громадськими   організаціями, закладами культури і освіти щодо героїко-патріотичного виховання учнівської молоді, пропаганди кращих здобутків українського суспільства, виховання почуття гордості громадян за свою Батьківщину;

-     сприяти створенню військово-патріотичних об'єднань, клубів та гуртків за інтересами, молодіжних та дитячих центрів творчості, фізкультурно-спортивних та туристських клубів і підтримки їх роботи.

У дошкільному та молодшому шкільному віці важливо формувати здатність дитини пізнавати себе як члена сім’ї; родини, дитячого угрупування; як учня, жителя міста чи села; виховувати у неї любов до рідного дому, школи, вулиці, своєї країни, її природи, рідного слова, побуту, традицій.

У підлітковому віці виховується духовно осмислений, рефлексивний патріотизм, який поєднує любов до свого народу, нації, Батьківщини з почуттям поваги до інших народів, своїх і чужих прав та свобод.

У старшому шкільному віці пріоритетними рисами ціннісного ставлення до Батьківщини є відповідальність і дієвість. Старшокласники не лише ідентифікують себе з українським народом, але прагнуть жити в Україні, пов’язати з нею свою долю, служити Вітчизні на шляху її становлення як суверенної і незалежної, демократичної, правової і соціальної держави; поважати Конституцію України і виконувати норми законів; бережно ставитися до етноетичної культури народу України; володіти рідною та державною мовою; визнавати пріоритети прав людини, поважати свободу, демократію, справедливість.         

Результатом патріотичного виховання має бути сформованість почуття патріотизму, яке означає прояв особистістю любові до свого народу, поваги до українських традицій, відчуття своєї належності до України, усвідомлення спільності власної долі  з долею Батьківщини, досконале володіння українською мовою.

  

  ,

Деякі питання організації виховної роботи у 2013/2014 навчальному році
Процес становлення незалежної демократичної України з її прагненням стати повноправним членом європейської спільноти передбачає всебічне утвердження в суспільному та індивідуальному бутті цивілізованого життя на основі загальнолюдських цінностей та духовних, моральних і культурних засад життя українського народу. Тому мета сучасного освітнього процесу - не тільки сформувати необхідні компетенції, надати ґрунтовні знання з різних предметів, а й формувати громадянина, патріота, інтелектуально розвинену, духовно і морально зрілу особистість, готову протистояти асоціальним впливам, вправлятися з особистими проблемами, творити себе і оточуючий світ. Новий навчальний рік починається під знаком важливих загально-культурних та історичних подій в Україні. 
 Позитивний вплив цих змагань на стимулювання дітей до навчання, волонтерської діяльності, підвищення патріотичних настроїв необхідно використати в 2013/2014 навчальному році для фізичного розвитку, патріотичних та громадянських почуттів підростаючого покоління.
1. Ключовим нормативним документом у сфері освітньої політики щодо виховання є наказ Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 31.10.2011 № 1243, яким затверджено "Основні орієнтири виховання учнів 1-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів України". Програма розрахована на весь період виховної діяльності з учнями конкретного класу з урахуванням вікових, індивідуальних та психолого-педагогічних особливостей учнів (для роботи з учнями 1-4, 5-9 та 10-11 класів).
Метою "Основних орієнтирів виховання" є створення цілісної моделі виховної системи на основі громадянських та загальнолюдських цінностей. Навчальним закладам зміст виховної діяльності необхідно будувати у відповідності до наступних ключових ліній:
ціннісне ставлення до себе;
ціннісне ставлення до сім'ї, родини, людей;
ціннісне ставлення особистості до суспільства і держави;
ціннісне ставлення до праці;
ціннісне ставлення до природи;
ціннісне ставлення до культури і мистецтва.
2. Водночас, зосереджуємо увагу на підвищенні рівня превентивної роботи.
 Превентивне виховання забезпечується на законодавчому рівні Законом України від 26.04.2001 № 2402-ІІІ "Про охорону дитинства"; Законом України від 21.06.2001 № 2558-ІІІ "Про соціальну роботу з сім'ями, дітьми та молоддю"; Постановою Кабінету Міністрів України від 3.09.2009 р. "Про затвердження Державної цільової соціальної програми зменшення шкідливого впливу тютюну на здоров’я населення на період до 2012 року", Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 22.11. 2010 р. № 2140 "Про затвердження плану заходів щодо виконання Концепції реалізації державної політики у сфері протидії поширенню наркоманії, боротьби з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів на 2011-2015 роки", Постановою Кабінету Міністрів України від 21.03.2012 р. № 350 "Про затвердження Державної цільової соціальної програми протидії торгівлі людьми на період до 2015 року", Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року № 1209 "Про схвалення Концепції реалізації державної політики у сфері профілактики правопорушень на період до 2015 року".
Основні завдання профілактики правопорушень визначені наказом від 03.08.2012 № 888 "Про затвердження Плану заходів Міністерства освіти, молоді та спорту щодо профілактики правопорушень серед дітей та учнівської молоді на період до 2015 року".
3. Не дивлячись на те, що Урядом, Міністерством вживаються заходи щодо профілактики жорстокості та насильства в дитячому середовищі, зокрема, затверджено наказом від 30.12.2010 № 1312 "План заходів щодо реалізації Національної кампанії "Стоп насильству" на період до 2015 року", проблема залишається нагальною.
4. Оскільки Україна на законодавчому рівні визнала важливість утвердження громадянського суспільства як гарантії демократичного розвитку держави, а засади державної політики щодо створення сприятливих умов для розвитку громадянського суспільства визначено Конституцією України, Законами України "Про освіту", "Про загальну середню освіту", Указом Президента України від 25 січня 2012 року № 32/2012 "Питання сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні", від 24 березня 2012 року № 212/2012 "Про Стратегію державної політики сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні", Міністерством підготовлено основні напрямки діяльності запровадження громадянської освіти і виховання в навчально-виховний процес загальноосвітніх навчальних закладів у методичних рекомендаціях з громадянської освіти та виховання у навчальних закладах у 2013/2014 навчальному році (лист від 09.08.2012 № 1/9-557). Рекомендації розміщено на сайті МОНмолодьспорту www.mon.gov.ua та на сайті Інституту інноваційних технологій і змісту освіти www.iitzo.gov.ua. Щодо виховання сучасного громадянина в полікультурному середовищі засобами позакласної роботи, доцільно використати методичні рекомендації Міністерства, які надіслані листом від 27.07.2012 № 1/9-530.
5. Питання всебічного розвитку та виховання дитини потребує тісної співпраці школи та сім’ї. Соціальний інститут сім’ї є основним у суспільстві, він формує наступні покоління та виховує гідну зміну, що забезпечуватиме розвиток та процвітання як громадянина, так і всієї держави.
6. Роботі над підвищенням рівня педагогічної майстерності з проблем виховання, популяризацією педагогічних здобутків у створенні системи виховної роботи сприяє Всеукраїнський конкурс "Парк педагогічної майстерності" (наказ Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 20.06.2011 № 596, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 13.07.2011 за № 857/19595).
 
Накази та інструктивно-методичні листи Міністерства з питань виховної роботи:
1. Наказ від 07.09.2000 № 439 "Про затвердження Рекомендацій щодо порядку використання державної символіки в навчальних закладах України";
2. Наказ від 25.01.07 № 44 "Про затвердження заходів на виконання Державної програми "Репродуктивне здоров’я нації" на період до 2015 року";
3. Наказ від 01.02.10 № 58 "Про затвердження заходів щодо виконання Державної цільової соціальної програми зменшення шкідливого впливу тютюну на здоров’я населення на період до 2012 року";
 4. Наказ від 01.02.10 № 59 "Про вжиття заходів щодо запобігання насильству над дітьми";
 5. Наказ від 29.03.10 № 255 "Про виконання законодавчих вимог у зв’язку із прийняттям Закону України від 21 січня 2010 року № 1824 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо обмеження споживання і продажу пива та слабоалкогольних напоїв";
6. Наказ від 30.12.10 № 1313 "Про виконання розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.11.2010 №2140 (План заходів щодо виконання Концепції реалізації державної політики у сфері протидії поширенню наркоманії, боротьби з незаконним обігом наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів на 2011-2015 роки);
7. Наказ від 30.12.10 №1312 "Про затвердження плану заходів щодо реалізації Національної кампанії "Стоп насильству!" на період до 2015 року»;
8. Наказ від 11.05.11 № 431/68-ОД "Про підведення підсумків Всеукраїнського конкурсу "Моральний вчинок";
 9. Наказ від 20.06.11 № 596 "Про затвердження Положення про Всеукраїнський конкурс "Парк педагогічної майстерності";
10. Наказ від 31.10.11 № 1243 "Про Основні орієнтири виховання учнів 1-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів України";
11. Наказ від 24.11.09 № 1061/4128 "Про проведення щорічного Всеукраїнського фестивалю-конкурсу "Молодь обирає здоров’я";
 12. Наказ від 16.12.11 №1443/779 "Про затвердження Положення про Всеукраїнську військово-патріотичного спортивну гру "Зірниця";
13. Наказ від 20.12.11 №1459 "Про затвердження Положення про Всеукраїнський конкурс - "Класний керівник року";
14. Наказ від 11.06.12 № 677 "Про затвердження Плану заходів Міністерства освіти і науки, молоді та спорту з формування громадянської культури та підвищення рівня толерантності у суспільстві";
15. Наказ від 19.07.12 № 827 "Про затвердження плану заходів Міністерства освіти і науки, молоді та спорту щодо запобігання торгівлі людьми на період до 2015 року";
16. Наказ від 03.08.12 № 888 "Про затвердження Плану заходів Міністерства освіти і науки, молоді та спорту щодо профілактики правопорушень серед дітей та учнівської молоді на період до 2015 року";
17. Інформаційно-методичний лист від 11.04.11 № 1/9-259 щодо посилення боротьби проти розповсюдження та вживання психоактивних речовин;
18. Інформаційно-методичний лист від 27.07.12 № 1/9-530 щодо виховання сучасного громадянина в полікультурному середовищі засобами позакласної роботи.
Форма входу
Пошук
Календар
«  Липень 2019  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
293031
Друзі сайту