Субота, 20.07.2019, 21:20
Вітаю Вас Гість | RSS

Зарічанська ЗОШ І-ІІІ ступенів

Меню сайту
Наше опитування
Оцініть наш сай
Всього відповідей: 97
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Сторінка для батьків

КОРИСНІ ПОРАДИ БАТЬКАМ

Профілактика втомленості школярів
Як перемогти «синдром третьої чверті»?

Усі Новорічні свята лишилися позаду, а до весняних канікул ще так довго. Адже почався найдовший період у навчальному році, що триватиме майже 2,5 місяця. Саме у цей час у шкільній програмі передбачено найскладніші теми, відбувається "більшість конкурсів і олімпіад. А на додачу ще й - сезон авітамінозу. Словом, якщо почуєте від свого чада: «Я не піду до школи!», - не поспішайте звинувачувати дитину в лінощах. Можливо, це - «синдром третьої чверті».
Учені дійшли висновку, що оптимальним режимом для школярів буде такий: п'ять — шість тижнів навчання, які чергуються з короткими канікулами (п'ять — сім днів). Та, на жаль, цього правила дотримуються не завжди. Саме тому в психології і педагогіці навіть є термін на позначення перевтоми учнів саме під час першої частини другого семестру навчання — «синдром третьої чверті». Такий стан, за свідченням психологів, викликаний не тільки навантаженням у школі, а ще й браком сонячного світла, похмурою погодою й віддаленістю наступних канікул.
Чи спіткає дитину перевтома, залежить не тільки від навчальної програми, а від обстановки в родині. Тому намагайтеся занадто не тиснути на школяра, лякаючи атестатом. Краще створіть атмосферу позитивного мислення, відзначайте навіть незначні успіхи, всіляко заохочуйте до пізнання нового.

СКІЛЬКИ ГОДИН НА УРОКИ?

Школа, гурток, репетитор, а ввечері ще й ціла купа домашніх завдань. Не дивно, що дитина знесилюється, робить помилки, засинає над підручниками або, навпаки, швиденько робить уроки абияк, щоб мати час відпочити. Якщо бачите, що чадо перевтомлюється, можливо, варто на деякий час відмовитися від додаткових занять. Також звертайте увагу на те, скільки часу ваш нащадок приділяє приготуванню уроків. Психологи радять у найбільш завантажені дні дозволити школяреві виконувати не всі уроки. Скажімо, замість восьми завдань зробити шість, але якісно.
Рекомендується починати з письмових домашніх завдань. Однак корисним буде запропонувати дитині першим зробити предмет, що подобається найбільше. Натхненний успіхом школяр й інші завдання виконає швидше й краще. Якщо дитина втомилася від уроків, дайте можливість відпочити: поспілкуйтеся на цікаву тему,- обговоріть минулий день, сплануйте вихідні. Не варто заповнювати перерви між завданнями іграми на комп'ютері або переглядом телевізора, адже тоді втратиться користь: мозок і очі не отримають відпочинку.
Щодо тривалості підготовки домашнього завдання, є навіть спеціальні санітарні норми для школярів різних вікових груп, затверджені у МОНмолодьспорту:
1 клас — домашні завдання не задаються;
2 клас — до 45 хвилин;
3 клас — до 1 години 10 хвилин;
4 клас — до 1,5 години;
5-6 клас — до 2,5 години;
7- 9 клас — до 3 годин;
10 - 11 клас — до 4 годин.
При цьому обсяг домашніх завдань з усіх предметів має бути таким, щоб час на їх виконання не перевищував цих норм. Тому, якщо дитина «не вкладається», не варто одразу звинувачувати її в повільності. Можливо, вчитель не дотримується рекомендацій або психіка вашої дитини влаштована так, що їй потрібно більше часу на виконання певних завдань. У будь-якому разі стежте, щоб виконання домашнього завдання не розтягувалося на весь вечір.

Як зрозуміти, що дитина виснажилася?

(тест)

Іноді батькам важко зрозуміти, з чим пов’язане небажання дитини вчитися. Адже причин може бути кілька: конфлікт у класі або з учителем, перевтома чи звичайні лінощі. В ідеалі батькам разом зі школярем не завадило б звернутися хоча б до шкільного психолога. Хоча визначити першопричину можна й самостійно. " Тут стане в пригоді простий тест, який розробили російські педагоги-психологи Олена Пономарьова і Наталя Сівіна.
За кожне «так» зараховуйте 3 бали, «ні» — 0 балів. Якщо не можете визначитися з відповіддю — додавайте 1 бал.
Отже, ваш школяр:
- робить «дурні» помилки у зошитах з тих предметів, з яких нещодавно його хвалили вчителі;
- багато часу проводить без діла, занурений у себе або бездумно пересуває предмети, крутить їх у руках;
- не може змусити себе сісти за виконання домашнього завдання чи робить його нашвидкуруч і абияк, хоча раї такого не було;
- більше, ніж зазвичай в'ялий, тонкосльозий і сонливий;
- засинає в незвичний для нього час у другій половині дня жаліється на головні болі;
- грубіянить і ображається більш ніж звичайно;
- почав прогулювати уроки;
- у малюнках переважають коричне чорні тони;
- не одразу реагує, коли до нього вітаються;
- при письмі часто змінюється почерк (нахил букв, натиск ручки);
- під час сидіння на стільці приймає позу: нога під себе, голова на руці;
- швидко «підхоплює» будь-яку інфекцію;
- з'явилися темні кола під очима.
Полічимо бали:
Від 14 до 42 балів
Ваша дитина втомилася, варто звернутися до компетентного психолога, можливо, навіть до невропатолога, якщо відчуваєте, що самостійно не виправити ситуацію.
Від 7 до 17 балів
Хороші оцінки в школі вводять вас в оману, начебто з дитиною все в порядку. Справді, поки що дитина самостійно долає навантаження. Однак не все так добре. Є небезпека, що в боротьбі за успішність ви втратили контакт зі своїм чадом, який необхідно відновити поки не пізно.
Від 0 до 7 балів
Можете зітхнути з полегшенням, у вашого школяра все добре, він легко переживає найскладніший період у навчальному році.

 
 

 

ПЛАН ПРОВЕДЕННЯ БАТЬКІВСЬКОГО ДНЯ

Січень

Дата проведення: 30 січня 2015 року

 

Любіть Україну, як сонце, любіть,

 як вітер, і трави, і води…

В годину щасливу і в радості мить,

любіть у годину негоди.

                                Володимир Сосюра

 

Тема: «У кожного народу своя історія, свої герої»

 

  1. Відкриті уроки. Виховна мета: патріотичне виховання школярів
  2. Поради психолога: «Виховання патріотизму починається з родини.».
  3. Презентація проекту «Букет вдячності» представниками громадської організації СІМ.
  4. Акція «Сувенір для солдата» - 1-4 класи.
  5. Заочна подорож визначними місцями України – 5 клас.
  6. Віртуальна зустріч «Герої сьогодення» - 6 клас
  7. Засідання дискусійних клубів у колі «Батьки-діти»:
  • 7 клас: «Історична правда. Київська Русь»
  • 8 клас «Козацтво – славна віха української історії»
  • 9 клас : «Український жіночий героїзм»
  • 10 клас: «Суперечливий герой Бандера»
  • 11 клас: «Роман Шухевич – людина виняткового гарту»

 

 

 

 
СПІЛЬНЕ ЗВЕРНЕННЯ
МІНІСТЕРСТВ ДО БАТЬКІВ

Міністерство надзвичайних ситуацій, Державна інспекція техногенної безпеки та Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України вкрай стурбовані зростанням загибелі та травмування дітей. Лише за січень 2012 року загинуло 13 (+85%) та травмовано 16 (+33%) дітей. Кількість смертельних випадків та травмування серед дітей змушує звернутися до кожного громадянина країни, особливо до батьків.
ЗВЕРНЕННЯ ДО БАТЬКІВ
За статистикою, в нашій країні в мирний час внаслідок нещасних випадків щодня гине 3 дитини! Біда трапляється тоді, коли дітей залишають напризволяще, там, де на кожному кроці на них чатує небезпека. Легковажне поводження малечі з вогнем, водою, газом, незнання елементарних правил безпечної поведінки - першопричини сумних та трагічних наслідків.
Шановні батьки!
Не залишайте дітей без нагляду! Дбайте про безпеку своїх дітей, дотримуючись правил безпечної поведінки в побуті. Виховуйте у дітей навички культури безпечної поведінки, демонструючи на власному прикладі обережність у поводженні з вогнем, газом, водою, побутовою хімією, ліками. Виділіть декілька хвилин на відверту розмову з дітьми. Пам'ятайте, ці хвилини вимірюватимуться ціною життя. А щоб неждана мить не стала початком великої біди - потрібно давати дітям чіткі знання і вміння, як діяти в тій чи іншій ситуації. Пам'ятайте, що життя наших дітей залежить тільки від нас самих!
ВІД ЧОГО ЗАЛЕЖИТЬ УСПІХ ВИХОВАННЯ В СІМ’Ї


1. Сприятливий мікроклімат у родині.
2. Спільна діяльність членів сім’ї, що
3. Справедливий розподіл обов’язків, взаємодопомога та взаємопідтримка.
 4. Спільний життєвий світогляд. 5. Оптимістичні настрої родини.
6. Особистий приклад батьків – головний метод родинного виховання (наслідування досвіду).
7. Шанування членів родини, повага до старших.
8. Бережливе ставлення до природи.
9. Активна участь дітей у сімейному житті.
10. Відсутність насилля в родині.
11. Збереження родинних традицій і звичаїв.
12. Відбір телепередач, інтернет-сайтів.
13. Любов до читання, створення родинної бібліотеки.
 
ВИХОВНИЙ ІДЕАЛ УКРАЇНСЬКОЇ СІМ’Ї
 
Він формувався протягом усієї історії українського народу. Цей ідеал викристалізувався у формі ставлення в народі до сім’ї та праці, особливостях засвоєння, збереження і розвитку духовної культури, вияву громадянських почуттів, дотримання обов’язків, прав і свобод українського народу.
 Українська сім’я має культивувати такі якості й особливості характеру людини, як:
- повагу й відданість батькам;
- шанування культу предків, традицій і звичаїв свого народу;
 - любов до рідної землі, відданість Україні;
 - сформованість високої мовної культури, досконале володіння рідною мовою, яка є основою національної культури;
 - усвідомлення власної національної гідності, честі, внутрішньої свободи, гордості за свою землю і народ;
- усебічний гармонійний розвиток особистості;
-високу духовну культуру, розуміння законів розвитку природи, суспільства;
- дотримання законів загальнолюдської і народної моралі;
- повноцінний фізичний розвиток, міцне здоров’я, фізичну досконалість;
 - повагу до Конституції, законів України, державної символіки;
- художньо-естетичний розвиток особистості; - екологічну культуру;
- розвиток пізнавальної активності, культуру розумової праці; розуміння суспільної ролі наукових знань;
 - культуру міжособистісного спілкування, гуманізм, колективізм, товариськість, доброзичливість, чесність, дисциплінованість, взаємопідтримку.
 
НАВЧАННЯ – НАЙВАЖЛИВІШИЙ ОБОВ’ЯЗОК ДІТЕЙ
 
Одна з головних турбот батьків – це турбота про те, щоб діти вчилися, здобували широкі й різноманітні знання, а також уміння й навички, необхідні для життя й для майбутньої спеціальності. Діти вчаться у школі, але їхні успіхи багато в чому залежать від батьків, від того, як вони організували підготовку дитини до школи, від їхньої допомоги в перші роки навчання. Навчання – найважливіший обов’язок дітей. Батьки повинні проявляти інтерес до всіх деталей шкільного життя, до розповіді про те, що відбувалося в класі, що пояснювали вчителі на уроках, що було задано додому, як оцінили роботу учня. Під час таких бесід батьки бачать, які предмети добре засвоюються, а які викликають труднощі в їхньої дитини. Батьки бачать, як діти ставляться до навчання. Дитяча лінь, нестаранність і необов’язковість відразу ж впадають в око. Батьки повинні помітити ослаблення активності дитини в навчанні й вчасно допомогти їй. Дитина повинна добре засвоїти, що відпочинок і розваги настають тільки після того, коли вивчені уроки. Не можна допускати, щоб дитина виконувала завдання тільки «від» і «до». Треба спонукати її розширювати свої знання, шукати відповіді не тільки в підручнику, але й в іншій літературі: довідниках, енциклопедіях, журналах та іншому. Дитині також необхідні нормальні умови для занять. Вона повинна мати своє робоче місце, де можна готувати уроки, читати без перешкод. Підручники й письмове приладдя повинні розташовуватись на книжкових полицях над письмовим столом. Крім того, дитину не слід звільняти від самообслуговування та праці в будинку. Для цього теж має бути час у режимі дня. Батьки повинні жадати від дітей дбайливого ставлення до навчального приладдя, підручників та зошитів.Треба стежити, щоб діти не робили в підручниках позначок, щоб записи в зошитах і щоденнику були акуратними. Треба доводити дітям, що акуратна людина успішно виконує свої обов'язки, з нею приємно спілкуватися, від неї віє чистотою й охайністю. Акуратність – риса особистості, що виражається в любові до порядку, у ретельності, точності й старанності в справах, а також у зовнішній охайності. Придивіться і подумайте, чи працюють ваші діти в силу своїх природних задатків і можливостей. Деякі батьки припускаються помилки, потураючи своїм дітям у виборі улюблених і неулюблених предметів. Мовляв, тобі, синку, майбутньому лікарю чи податківцю, не обов'язково захоплюватися літературою чи історією. До знань не можна ставитися прагматично: стануть вони в пригоді чи ні в майбутній роботі. Знання потрібні ще й для всебічного, багатого, щасливого духовного життя, не пов'язаного безпосередньо з працею. Не бійтеся, що вашим дітям важко вчитися. Адже набагато небезпечніше, коли їм занадто легко. Лінощі, недбалість, бажання швидше звільнитися від тягаря навчання – це небезпечні близнюки, матір'ю яких є вузькість, обмеженість духовного життя в роки дитинства, отроцтва і ранньої юності. ( В. Сухомлинський) Навчання для розуму – це як різьблення на мармуровій брилі. Усі видатні якості, які вирізняють філософа, оратора чи державного діяча, сховані в звичайній людині, і лише освіта виявляє їх. ( Д. Аддісон) Усі люди ушляхетнюються навчанням, а не природою. ( Цицерон) Усі батьки бажають виростити свою дитину щасливою, розумною, щоб вона вибрала правильну дорогу в житті, зуміла самореалізуватися. Важливе завдання батьків – учити дитину бути уважною. Пам’ять можна тренувати в грі, у виконанні обов’язків перед батьками, у дотриманні режиму дня, у спільних заняттях, прогулянках на природі, догляді за домашніми улюбленцями, під час обговорення книжок та телепередач. У школі дитина потрапляє в коллектив, і тут вона повинна дотримуватися певних правил, виконувати різні вимоги, усвідомлювати, що таке «я» і «ми». Це служить вихованню волі, умінню житии серед людей. Самообслуговування й праця також тренують волю. Дитині доводиться приймати самостійні рішення, переборювати різні труднощі, на кожному кроці здобувати перемогу над собою, зневажати спокусами, поводитися не так, як хочеться, а так, як треба. Від родини багато в чому залежить, чи навчиться дитина осмислювати все те, що отримано на уроці, із книжок і власних вражень. Це тісно пов'язано з терпінням, посидючістю, уважністю. Батьки проводять багато часу на роботі. Здається, головне для них – дитину нагодувати, одягти, створити певні умови, а часу для того, щоб поговорити з дитиною про те, що робиться в її душі, у них бракує. І дитина, щоб не засмучувати батьків, на запитання «Як справи?» відповідає: «Нормально». А що значить НОРМАЛЬНО? Нормально для кого? Для неї? Для батьків? Відкладіть справи вбік! Підійдіть до своєї дитини, обійміть її. Психологи стверджують: для того, щоб дитина почувала себе щасливою, потрібно сім разів протягом дня погладити її по голівці, обійняти, поплескати по плечу, підбадьорити, тобто через тілесний дотик підтвердити: «Я люблю тебе!» Педагоги, психологи й батьки прагнуть зробити все можливе, щоб навчання школярів було успішним, щоб кожна дитина у своїй навчальній діяльності досягла більш високих результатів. Як же визначити реальні можливості кожного учня й створити саме такі умови, за яких навчання ставало б більш успішним? Дуже часто розв'язання подібної проблеми бачать у проведенні додаткових занять, у репетиторстві, що насправді спрямоване лише на ліквідацію прогалин у знаннях. Однак недостатність знань, незадовільне засвоєння того чи іншого матеріалу часто є наслідком негативного ставлення дитини до навчання, низького рівня пізнавальної активності. Тому часом додаткові заняття малоефективні, оскільки вони спрямовані на ліквідацію наслідків, а не причини. Заняття в школі можуть лише надати розумові правила, добуті чужим трудом. Але здатність користуватися ними розвиває виключно домашня самостійна праця. ( І. Кант)
 
ЗНАЧЕННЯ ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
 
Під час виконання домашніх завдань у деяких родинах більшу частину роботи батьки беруть на себе. Вони намагаються відгородити сина чи дочку від напруження сил і від переживань. Величезної шкоди завдають батьки, купуючи різні книжки з готовими домашніми завданнями. Цим вони гальмують розвиток своїх дітей, їхню пізнавальну активність. Виконання домашніх завдань – це серйозна праця, це напруження пам'яті, волі, уваги, мислення. І дитина повинна пройти через це сама, хоча й за допомоги батьків. У чому ж полягає ця допомога? В організації робочого місця, у дотриманні режиму дня школяра, у мудрих порадах. Наприклад: - не слід виконувати спочатку всі усні завдання, а потім всі письмові. Завдання слід чергувати; - починати слід з вивчення правил, законів, теорем, а потім виконувати вправи чи розв'язувати задачі; - через кожні 30 – 40 хвилин треба робити невеличкі перерви; - не треба братися за уроки відразу після школи. Спочатку слід пообідати, відпочити, побути на свіжому повітрі; - важкі завдання слід повторювати перед самим початком уроку; - починати виконання домашніх завдань бажано кожного разу в той самий час. Якщо регулярно дотримуватися цих правил, то діти звикають до обов'язку «вчити уроки», а в школі почуваються спокійно й упевнено.

 

Любов потрібна кожній дитині, інакше їй ніколи не стати повноцінною дорослою людиною. Любов - це найнадійніший фундамент спокійного дитинства. Якщо це розуміють дорослі, дитина виростає доброю i щедрою людиною.

Особистий приклад у сімейному вихованні. Лекція для батьків
Знаєте, в якій сім'ї діти ростуть щасливими? Це відбувається тоді, коли діти бачать, як батьки цілуються. Коли діти відчувають, що тато любить маму, а мама тата, вони не будуть ховати свою невпевненість і помилки від страху говорити про це з батьками. Вони знають, що з батьками можна поговорити, що вони розуміють їх і що всі справи обговорюються з любов'ю і повагою.
 
 
Форма входу
Пошук
Календар
«  Липень 2019  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
293031
Друзі сайту