П`ятниця, 24.05.2019, 05:45
Вітаю Вас Гість | RSS

Зарічанська ЗОШ І-ІІІ ступенів

Меню сайту
Наше опитування
Оцініть наш сай
Всього відповідей: 97
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Поради психолога

Каплистої Світлани Казимірівни, що ґрунтуються на основі посадових обов’язків психолога школи та вимог навчального закладу:

  • Сприяння всебічному розвитку психіки особистості школярів молодшого, середнього та старшого шкільного віку.
  • Визначення рівня розвитку пізнавальних процесів пам’яті, уваги, уяви, мислення, сприйняття.
  • Активізація прояву пізнавальної сфери учнів.
  • Діагностика та корекція девіантних проявів поведінки важковиховуваних учнів.
  • Психологічний супровід учнів 1-их, 5-их класів в процесі їх адаптації до навчання.
  • Психологічна допомога учням у їх професійному самовизначенні.
  • Корекція прояву дезадаптивних явищ серед учнів, що навчаються у системі профільного навчання.
  • Виявлення учнів із затримкою психічного розвитку та психологічна допомога цим учням.
  • Формування взаємної емпатії, поваги з метою згуртованості класного та педагогічного колективів.
  • Аналіз сімейного виховання учнів і його впливу на поведінку та навчальну мотивацію.
  • Формування взаємної стратегії поведінки між батьками та школою під час навчання і виховання учнів.
  • Психологічний супровід учнів 11-их класів у підготовці до ЗНО.

Поради психолога

ПОРАДИ УЧНЯМ ПРИ ЗДАЧІ  ЗНО

Як підготуватися до здачі ЗНО:

  • спочатку підготуй місце для занять, забери зі столу усі зайві предмети, зручно розклади свої зошити, підручники, ручки тощо;
  • можна доповнити інтер’єр кімнати жовтим та фіолетовим кольорами, оскільки вони підвищують розумову активність, не потрібно перефарбовувати стіни, а достатньо картини, занавіски, серветки, лампи, тощо;
  • склади план своєї роботи, перед тим визнач – хто ти є ? – сова чи жайворонок;
  • важливо чітко знати, що ти робиш і не говорити усім оточуючим: «Я займаюся чи готуюсь», «Я вивчаю саме певний розділ, конкретний матеріал»;
  • починай із найважчого, але посильного, легше і приємніше залишай на після обіду;
  • змінюй заняття із відпочинком (психологи встановили, що оптимальна тривалість заняття 30-40 хв., максимум уваги досягається після 10-15 хв. від початку роботи, тривалість перерв у першій половині дня не повинна перевищувати 5-10 хв., у другій половині дня тривалість кожної наступної перерви збільшуйте на 5 хв., не забувай у час відпочинку робити зарядку, займатися спортом, робити короткі прогулянки, допомагати батькам, тобто повністю відволікатися від навчання на короткий час);
  • тренуйся щоденно робити тести, роби це із секундоміром;
  • не потрібно заучувати напам'ять певні тексти, вчися робити короткі записи, нотатки, регулярно їх переглядай;
  • регулярно повторюйте матеріал, бажано через 10 хв, після того, як ви вивчали новий матеріал, а згодом через добу, кожне наступне повторення повинно бути коротшим попереднього;
  • займайся самопереконанням, при всій свій простоті, це є дуже дієва зброя;
  • повторюй про себе: «Я знаю багато, я спокійний, я впевнений, я розумний» і т.д., «Я напишу добре тестування».

У день ЗНО:

  • Будь з концентрованим. Не звертай уваги на поведінку оточуючих. Для тебе повинен існувати лише текст завдань і годинник.
  • Дій швидко, але не поспішай. Перед тим як дати остаточну відповідь, двічі прочитай завдання, переконайся, що ти правильно зрозумів, що від тебе вимагається.
  • Спочатку берись за ті завдання, у правильності відповідей на які ти не сумніваєшся.
  • Потрібно навчитися швидко пропускати важкі і незрозумілі завдання, щоб згодом до них повернутися.
  • Читай завжди уважно завдання до кінця. Розуміти завдання з перших слів і добудовувати закінчення за допомогою власної уяви – це надійний шлях до помилок.
  • Думай лише про поточне завдання. Коли ти бачиш нове завдання, забудь про попереднє.
  • Якщо попереднє завдання тобі не під силу, забудь про цю проблему. Наступне завдання це шанс набрати додаткові бали.
  • Використовуй методику виключення. Якщо не знаєш правильної відповіді , то можна розпізнати усі невірні відповіді в силу їхньої абсурдності.
  • Заплануй два круги. Завжди перевіряй себе. Навіть якщо відповідь легка і однозначна на перший погляд.
  • Вгадуй. Довірся власній інтуїції і вона разом із твоїм логічним мисленням допоможе тобі.

Психологічні поради батькам: «Зовнішнє незалежне оцінювання. Як підтримати свою дитину?»

Шановні батьки, психологічна підтримка – це один з найважливіших чинників, що визначають успішність Вашої дитини під час здачі ЗНО. Досить часто ми створюємо ситуацію залежності у вашої дитини, на кшталт, – «якщо ти …, то…», нав’язуємо нереальні стандарти, суперництво із ровесниками, – «подивись, як інші стараються…» тощо.

Водночас справжня підтримка повинна ґрунтуватися на підкресленні здібностей, та позитивних сторін дитини. Підтримувати свою дитину – значить вірити в нього. Підтримка заснована на вірі в природжену здатність особи долати життєві труднощі при підтримці тих, кого вона вважає значущими для себе. Дорослі мають нагоду продемонструвати дитині своє задоволення від її досягнень або зусиль.

Інший шлях – навчити підлітка справлятися з різними завданнями, створивши у нього установку: «Ти можеш це_зробити!».

Щоб продемонструвати свою віру в дитину, батьки повинні мати мужність і бажання зробити наступне:

 

  • забути про минулі невдачі своєї дитини;
  • допомогти дитині знайти впевненість у тому, що він/вона справляться із тим чи іншим завданням;
  • пам'ятати про минулі успіхи і повертатися до них, а не до помилок.

7 порад  учню:

Порада перша і найтяжча.

Ніколи не намагайтеся отримати все і відразу. Пам'ятайте,  що успіх – це насамперед праця. Не вірте красивим фільмам, де щоб досягти успіху досить бути вродливим чи багатим.

Порада друга – про любов.

Обов’язково зміни своє відношення до людей, які тебе оточують. Хочеш, щоб тебе любили люди – полюби їх сам. Подумай, чи подобаються особисто тобі егоїстичні, нетерпимі до чужих думок люди? То чому, якщо ти сааме такий, повинні любити тебе?

 Порада третя – особлива.

Потрібно на деякий час забути, що ти особливий, не такий як всі. Запам'ятай, що про це знає лише твоя мама і ти сам.

Порада четверта – про найдорожче.

Полюби себе насамперед сам. Це не значить, що ти повинен любуватися собою в дзеркало. Просто стався з повагою до свого тіла, не отруюй його алкоголем та іншими ядами.

Порада п'ята – пріоритетна.

Не розпорошуй свої сили відразу у всіх напрямках. Вибери  кілька важливих для тебе справ і наполегливо  вдосконалюйся саме в них. Хоча спробувати себе в нових справах ніколи не завадить. Хтозна, можливо, саме там чекає на тебе успіх,  сидить собі і жде, коли ж ти його віднайдеш.

Порада шоста – навчайся!

Навчайся все своє життя. Ніхто не заперечує, що ти і так  багато знаєш та умієш.

 Порада сьома і остання (по списку, а не по значенню!)

Отже, ти хочеш досягти успіху? То чого ж тоді чекаєш і витрачаєш свій дорогоцінний час? Давай, не сиди, пора уже щось   зробити своїми руками.

 

 

"Секрети успішного навчання"

Вчися, навчаючи:

Саме цей секрет нам хотілося б тобі розкрити першим, тому що надалі він може допомогти тобі освоїти інші.

Отже, повторимо: щоб щось добре засвоїти самому, можна (і потрібно!) Навчити цьому іншого!

Якщо ти вирішив скористатися нашими пам'ятками і освоїти секрети успішного навчання, вибери людини (свого друга, подругу чи просто однокласника, брата чи сестру), якому ти будеш допомагати у навчанні. Звичайно, ця людина повинна погодитися прийняти твою допомогу (ти повинен переконатися в тому, що йому дійсно це потрібно)!

Передавати секрети успіху в навчанні можна і дорослому: мамі, татові, бабусі, дідусеві ...

Тільки не перевантажував інформацією свого слухача, пропонуй її "маленькими порціями"!

Секрети успіху на уроці

Успіх на уроці забезпечує не тільки якісна самостійна підготовка до нього, але й ефективна робота під час уроку. Аналіз відповідей твоїх однокласників допоможе не тільки краще засвоїти матеріал, але й удосконалити твої власні відповіді за формою та змістом.

Запам’ятай, важливе:

Підготувати все необхідне для уроку до дзвінка.

Не відволікатися, зосередитися на завданні.

Не вигукувати з місця, піднімати руку.

Не жувати на уроці.

Не базікати з сусідом по парті.

Не списувати.

Готувати свою відповідь.

Дотримуватися правил етикету.

Сидіти рівно.

Вимикати мобільні телефони.

"Переробляти" інформацію.

Готуючись до відповіді на уроці:

1. Згадай зміст матеріалу.

2. Подумай або запиши план відповіді.

3. Виділи найголовніше в темі, при відповіді сконцентруйте на цьому увагу.

4. Кожне положення обов'язково доводь, приводь приклади, але коротко і ясно.

5. Обов'язково роби узагальнення і висновки зі сказаного.

6. При необхідності користуйся таблицями, схемами, посібниками, моделями.

7. Якщо твоя відповідь потребує доведення експериментом, підготуй заздалегідь все необхідне.

Секрети планування:

Слово "планування", швидше за все, не асоціюється у тебе з яких-небудь цікавим і захоплюючим заняттям.

Але саме планування може стати твоїм вірним другом і помічником у навчанні, своєрідним "ангелом-охоронцем" від стресів і неприємних несподіванок. Існує думка, що ми втомлюємося від незроблених справ і особливо від того безладу в голові, який виникає, коли невирішені проблеми накопичуються і нашаровуються одна на іншу.

Крім того, планування допомагає людині затрачати менше часу на одноманітну і нудну роботу. Уміння планувати забезпечить не тільки успіх в навчанні, а й майбутні високі професійні досягнення.

З чого починається планування?

У першу чергу, необхідно вміти виділяти головне, тобто тобі належить навчитися вибудовувати проблеми і справи за ступенем важливості.

Потім визнач цілі і склади план дій, необхідних для її досягнення.

Важливо також навчитися відстежувати виконання плану і оцінити отриманий результат

Обережно, телевізор!

Кожен із батьків не раз говорив своїй дитині : «Скільки можна сидіти перед телевізором, краще б уроки повчив!», навіть не усвідомлюючи, як може вплинути постійний перегляд телепередач на дитячий організм.   Ми можемо фільтрувати інформацію, яка лине з  екранів, на відміну від наших дітей. Вони, ніби губка, вбирають все. А згодом починаються проблеми про причини яких ніхто і не підозрює.

Українські діти перед телевізором проводять найбільше часу порівняно зі своїми однолітками в США, Європі та Ізраїлі. У середньому кожен юний українець щодня витрачає 3 години 42 хвилини на перегляд телепередач. Американські і британські підлітки дивляться телевізор три години, а швейцарські – дві години щодня. Такі дані оприлюднила Всесвітня організація охорони здоров’я. Телебачення здійснює на молодь потужний вплив: телевізор стає для дитини чи підлітка основним джерелом інформації.  Спитайте своєї дитини, що цікавого вона вчора почула чи побачила? Які її улюблені телепередачі, кіногерої? Які емоції переживає, спостерігаючи різноманітні шоу та серіали ?

Багато залежить від батьків. У ваших руках здоров’я  дітей! А сьогодні вченими доведено, що тривалий перегляд телевізора негативно впливає на зір, спричиняє різного роду розлади. Привчає до малорухливості, воно відволікає дитину від інших занять: малювання, гри,  спілкуванню з друзями . Пам'ять перевантажується. Як наслідок, труднощі у вивченні домашніх завдань. То ж дуже важливо, щоб діти, які прийшли зі школи, деякий час побули на свіжому повітрі. Перегляд бойовиків і фільмів жахів породжує агресію. За даними Американської медичної асоціації, за роки, проведені в школі, середньостатистична дитина бачить по телевізору 8000 убивств та 100 000 актів насильства. Крім того, дослідники дійшли висновку, що телебачення пропагує розбещеність, адже у 91% епізодів, що показують  зв'язок між чоловіком і жінкою,  партнери не одружені. Також  у багатьох країнах світу ожиріння дітей зросло на 50%. Одна з причин – тривале сидіння перед телевізором. Через малорухомий спосіб життя у них накопичуються зайві калорії,  підвищується рівень холестерину в крові. Отже, довготривале сидіння перед телевізором  впливає на дитячий  організм в цілому.

Щоб перегляд телевізора завдавав якомога менше шкоди, слід дотримуватися основних правил:

  1. Спільно визначайте  та обговорюйте телепередачі чи кіно для перегляду дорослими й дітьми.
  2. Телевізор не повинен бути вагомою складовою життя батьків: це стане позитивним прикладом для дитини.
  3. Обмежте час перегляду. Дітям дошкільного віку можна дивитися телепередачі не більше, ніж півгодини на день, середніх класів – годину, старших – не більше, ніж дві години. Якщо  помітили, що в дитини сльозяться очі або біля них з’явилося почервоніння, її обов’язково потрібно показати спеціалісту. Хоча б раз на рік діти повинні проходити медогляд. Якщо в садочку чи в школі цього не практикують, ви самі повинні подбати, щоб дитину час від часу оглядав окуліст.
  4. Відстань від телевізора не повинна бути ближче 2 м. та далі 5 м..
  5. Потурбуйтеся, щоб ваша дитина відвідувала гуртки. Чи знайдіть їй заняття на час вашої відсутності.
     

Про "погану" поведінку дітей

 

Психологи виділили чотири основні приховані причини серйозних порушень поведінки дітей.

 

Перша - боротьба за увагу.

Якщо дитина не отримує потрібної кількості уваги, яка їй так необхідна для нормального розвитку і відчуття батьківської любові, то школяр знаходить свій спосіб його отримати: неслухняність. Батьки раз у раз відриваються від своїх справ, роблять зауваження... Не можна сказати, що це вже дуже приємно, але увага все-таки отримана. Краще така, ніж ніякої.
Друга - боротьба за самоствердження проти надмірної батьківської опіки.

Дітям особливо важко, коли батьки спілкуються з ними, в основному, у формі зауважень, повчань, вказівок. Дитина починає повставати. Відповідає упертістю, діями наперекір. Сенс такої поведінки - відстояти право самому вирішувати свої справи, показати своюм особистість. Не важливо, що рішення її (дитини) часом не дуже вдале, навіть помилкове. Зате воно своє, а це головне!

Третя причина - бажання помститися.

Діти часто ображаються на батьків. Наприклад: батьки уважніші до молодшого; батьки розлучилися; у будинку з'явився відтчим; батьки постійно сваряться... Багато буденних причин: різке зауваження, несправедливе покарання. В глибині душі дитина переживає, а на поверхні - протести, неслухняність, неуспішність в школі. Сенс поганої поведінки: "Ви зробили мені погано, хай і вам буде теж погано!"

Четверта причина - втрата віри у власниі сили.

Накопичивши гіркий досвід невдач і критики на свою адресу, дитина втрачає упевненість у собі, формується низька самооцінка. Школяр може прийти до висновку: "Нічого старатися, однаково нічого в мене не вийде". При цьому своєю поведінкою він демонструватиме, що йому "все одно", "і хай я поганий", "і буду поганою".

Виявити дійсну причину неслухняності і поганої поведінки досить просто, хоча спосіб може видатися порадоксальним. Батькам потрібно звернути увагу на власні почуття та емоції.

Якщо дитина бореться за увагу - то у батків з'являється роздратування.

Якщо протистоїть вашому диктату, то у вас виникає гнів.

 

 

Якщо ж дитина "мстить" вам, то у відповідь ви почуваєте образу.

Якщо ж дитина не вірить у власні сили, у себе, то батьки відчувають безпорадність, а деколи і відчай.

Що ж робити далі? Відповідь на питання - не реагувати звичним чином (не дратуватися, не гніватися, не ображатися), бо утвориться замкнене коло. Чим більше дорослий незадоволений, тим більше дитина переконується: її зусилля досягли цілі, і продовжує "в тому ж дусі" з новою енергією. Дорослому потрібно з'ясувати, що саме школяр відчуває і перейти до позиції допомоги дитині.

 

ДОПОМОГА:

Якщо дитина бореться за увагу, потрібно надавати їй увагу. Придумати спільні заняття, ігри, прогулянки.

Якщо джерело конфліктів - боротьба дитини за самоствердження, то слід, навпаки, зменшити своє втручання в справи дитини. Для школяра дуже важливо накопичувати досвід власних рішень і навіть невдач.

Якщо ви відчуваєте образу, то потрібно запитати себе: що змусило дитину заподіяти її вам? Який біль у нього самого? Чим ви образили або постійно кривдите своє чадо? Зрозумівши свої помилки, їх треба виправити.

Найважча ситуація у батьків, які зневірилися, і дитини, що зневірилась у собі та своїх силах. Потрібно перестати вимагати що "потрібної вам" поведінки, "скинути на нуль" свої очікування і претензії. Безперечно, у вашої дитини є до чогось здібності та таланти. Знайдіть для дитини доступний на даному етапі рівень завдань і почніть рух вперед разом! При цьому дитину не можна критикувати! Шукайте будь-який привід, щоб похвалити, відзначайте будь-який, навіть найменший успіх. Постарайтеся непомітно підстраховувати школяра. Необхідно поговорити з вчителями і зробити їх союзниками. Ви побачите: перші ж успіхи окрилять дитину.

 

Отже, головні зусилля треба направити на те, щоб переключити свої негативні емоції (роздратування, гнів, образу, відчай) на конструктивні дії.

Що важливо знати на початку: при перших ваших спробах поліпшити взаємини, дитина може підсилити свою погану поведінку! Вона не відразу повірить в щирість ваших намірів і перевірятиме їх.

Як навчитися здавати іспити. Поради психолога

В даний час іспити в школі здають не тільки старшокласники, а й підлітки і навіть молодші школярі. З кожним роком значимість цих іспитів, в тому числі і суб'єктивна, стає все вищим. Умінню здавати іспити, як не дивно, ніхто спеціально не вчить, разом з тим відповідніпсихотехнічні навички дуже корисні, вони не тільки підвищують ефективність підготовки до іспитів, дозволяють більш успішно вести себе під час іспиту, але і взагалі сприяють розвитку навичок розумової роботи, вмінню мобілізувати себе у вирішальній ситуації, опановувати власними емоціями і т.п. Формування подібних психотехнічних навичок буде корисно абсолютно всім школярам старших класів. Як правило, відповідна робота психолога не тільки не викликає опору, але і вітається більшістю учнів. Звичайно, основну її частину слід проводити не прямо напередодні випускних іспитів, а значно раніше, відпрацьовуючи окремі деталі при здачі яких-небудь заліків, при написанні контрольних та в інших випадках, не настільки емоційно напружених, як власне випускні іспити. Однак окремі корисні порадипсихолог може дати напередодні або навіть безпосередньо перед екзаменаційним випробуванням. Шкільний психолог може скласти пам'ятку для учнів, вибравши якісь з нижченаведених рад і, можливо, переформулював на свій розсуд в залежності від того, комусаме вона буде адресована (дев'ятикласникам або одинадцятикласникам, учням гімназії або ПТУ, дівчатам чи юнакам). При підготовці даної глави ми, зокрема, використовували багато рад з такої пам'ятки, підготовленої А.М. Прихожан для однієї з московських шкіл. Деякі порадивзяті з книги англійського психолога М. Стоппард «Корисні поради дівчатам» (1991) та ін Ці поради можуть бути також використані для «усної», ситуативної підтримки школярабезпосередньо перед іспитом, для проведення якихось групових занять, у процесіконсультування .

Обговорюючи питання про психологічний оснащенні процесу складання іспитів, слід виділити три основні етапи: 1) підготовка до іспиту, вивчення навчального матеріалу перед іспитом, 2) поведінка напередодні іспиту; 3) поведінка власне під час іспиту.

Отже, непогано навчити юнаків і дівчат наступного

Підготовка до іспитів

Перш ніж почати підготовку до іспитів, слід обладнати місце для занять: прибрати зайві речі, зручно розташувати потрібні підручники, посібники, зошити, папір, олівці і т.п.Психологи вважають, що добре ввести в такий інтер'єр для занятті жовтий і фіолетовий кольори, оскільки вони підвищують інтелектуальну активність. Не треба переклеювати заради цього шпалери або змінювати штори, достатньо якийсь картинки в таких тонах, естампи, які врешті-решт можна зробити і самому, використавши, наприклад, техніку колажу.

Приступаючи до підготовки до іспитів, корисно скласти план.

Для початку непогано б визначити, хто ви - «сова» чи «жайворонок», і залежно від цього максимально завантажити ранкові чи, навпаки, вечірні години.

Складаючи план на кожен день підготовки, необхідно чітко визначити, що саме сьогодні буде вивчатися. Не взагалі: «Трохи попрацюю», а що саме сьогодні будете вчити, які саме розділи якого предмета.

Звичайно, добре починати - поки не втомився, поки свіжа голова - з самого важкого, з того розділу, який свідомо знаєте найгірше. Але буває й так, що займатися не хочеться, в голову нічого не йде. Коротше, «немає настрою». У такому випадку корисно почати, навпаки, з того, що знаєте краще, з того матеріалу, який вам найбільше цікавий і приємний. Можливо, поступово вработаешься і справа піде.

Обов'язково слід чергувати роботу і відпочинок, скажімо, 40 хвилин занять, потім 10 хвилин - перерва. Можна в цей час вимити посуд, полити квіти, зробити зарядку.

Готуючись до іспиту, не треба прагнути до того, щоб прочитати і запам'ятати напам'ять весь підручник. Корисно повторювати матеріал з питань. Прочитавши питання, спочатку згадаймо і обов'язково коротко запишіть все, що ви знаєте з цього питання, і лише потім перевірте себе за підручником. Особливу увагу зверніть на підзаголовки глави або параграфапідручника, на правила і виділений текст. Перевірте правильність дат, основних фактів. Тільки після цього уважно, повільно прочитайте підручник, виділяючи головні думки, - це опорні пункти відповіді.

В кінці кожного дня підготовки слід перевірити, як ви засвоїли матеріал: знову коротко запишіть плани всіх питань, які були опрацьовані у цей день.

При підготовці до іспитів взагалі корисно структурувати матеріал за рахунок складання планів, схем, причому обов'язково робити це не в розумі, а на папері. Така фіксація на папері корисна тому, що при згадці, повторенні «про себе», змішуються впізнавання і реальне знання, а дізнаватися завжди легше, ніж згадувати. Виникає враження знання, а коли треба переказати його іншим, сказати вголос, воно кудись зникає. Саме з цим часто бувають пов'язані випадки, коли здається, що ви знаєте, пам'ятаєте, а починаєте відповідати, і відповідь виходить уривчастих, зім'ятим. Тому такими прийомами добре користуватися і протягом навчального року при підготовці уроків. До речі, тоді й до іспитів доведеться менше готуватися. Коли ви записуєте план відповіді, ви стаєте в позицію людини, що передає свої знання іншим, тобторобите те ж саме, що треба робити, відповідаючи в класі або на іспиті. Плани корисні й тому, що їх легко використовувати при короткому повторенні матеріалу і навіть іноді безпосередньо у відповіді на іспитах.

Відповіді на найбільш важкі питання повністю, розгорнуто розкажіть мамі, другу - будь-кому, хто захоче слухати, причому намагайтеся це робити так, як потрібно на іспитах. Дуже добре записувати відповідь на магнітофон, а потім послухати себе як би з боку.

Перед усним іспитом добре спробувати відповіді на найбільш важкі питання розповістиперед дзеркалом (бажано таким, щоб бачити себе в повний зріст), звертаючи увагу на позу, жести, вираз обличчя. Чому це треба робити? У психології встановлено, що чим більше розходження в станах людини в той момент, коли він отримує інформацію (готується до іспиту) і відтворює її (здає іспит), тим важче йому витягати інформацію з пам'яті. Готуватися зазвичай доводиться вдома, сидячи, а то й лежачи, в спокійній обстановці, розслабившись, а відповідаючи на іспиті, людина відчуває напругу, хвилювання. Коли ви розповідаєте відповідь або записуєте його на магнітофон, ви зближує ці два стани. Важливо і те, що мова «про себе» відрізняється від промови вголос: вона коротка, стисла. Для того щоб стати зрозумілою іншим, вона потребує перекладу. І тоді виявляється, що не все можна перевести: щось забуте, щось уперекладі здається блідою копією, щось бачиться як образ, картинка, а словами не виражається.Коли ви переказує відповідь, ви включаєте особливий вид пам'яті - речедвигательную пам'ять, допомагає вам відповідати не на внутрішньому, а на загальнодоступному мовою. Тільки тут і з'ясовується, що ви знаєте твердо і чим можете поділитися з іншими, що - тільки для себе і тому потребує додаткового перекладу, а що, як виявляється, взагалі не знаєте.

Якщо в якийсь момент підготовки до іспитів вам починає здаватися, що це вивчити неможливо і ви ніколи не зможете запам'ятати всього, що потрібно, подумайте про те, скільки з цього предмету ви вже знаєте, дайте собі звіт в тому, де ви знаходитеся і скільки вам ще треба буде пройти, щоб освоїти весь матеріал. Тільки робити це треба якомога конкретніше. Не рекомендується: «Ой, мамочки, я нічого не знаю» або «Я все одно нічого не встигну, так чи не краще все це кинути», а відокремивши легені або порівняно легкі для вас питання і теми від тих, на які ви дивитеся, як на китайську грамоту. А потім зосередьтеся на тому, що вам треба вивчити, як би перекидаючи місток між знаним і незнаю.

Головне, ніколи не треба намагатися вивчити весь підручник напам'ять, а треба завжди пам'ятати, що ваше завдання не визубрити, а зрозуміти. Тому концентруйте увагу на ключових думках.

Обов'язково вирішуйте завдання (з математики, фізики), розбирайте речення, слова (з російської мови) - загалом, навчитеся добре виконувати практичні завдання, і не просто виконувати, а й розповідати повністю, вголос, як ви їх виконували, який був хід ваших дії і міркуванні.

Готуючись до іспиту, ніколи не думайте про те, що провалитеся, але, навпаки, подумки малюйте собі картину тріумфу, легкого переможного відповіді. Думки про можливий провал недарма називають саморуйнується. Вони не лише заважають вам готуватися, створюючи постійну напругу і сум'яття в думках, займаючи в них головне місце, вони до того ж якраз і дозволяють вам нічого не робити або робити все, абияк (навіщо працювати, якщо все одно нічого не вийде) . Рада може бути таким: зосередьтеся на конкретних завданнях, продумуйте програму підготовки на кожен день і чітко слідуйте їй, обов'язково складаючи план відповіді на кожне питання, причому кожний на окремому листку, щоб до кінця дня ви бачили деякийматеріальне вираження своєї праці.

За кілька днів до іспиту обов'язково «програйте» подумки ситуацію іспиту, уявіть собі у всіх деталях обстановку, комісію, свою відповідь. Намагайтеся робити це якомога конкретніше, детальніше. Але - увага! - Сконцентруйтеся на виборі кращої відповіді, кращої форми поведінки, а на саморуйнуються думки про провал, про власні страхи постарайтеся не звертати уваги: ​​не женіть їх, але й не «зациклюйтеся» на них.

Напередодні іспиту Залишіть один день перед іспитом на те, щоб знову повторити всі плани відповідей, а перед усним іспитом переказати їх кому-небудь або самому собі перед дзеркалом так, як ніби відповідаєте комісії на іспиті. Не повторюйте квитки по порядку, краще напишіть номери на листочках і тягніть, як на іспитах. Кожного разу, перш ніж розповісти квиток, згадаймо і запишіть план відповіді. Якщо це вийшло легко, можете не розповідати - це питання ви знаєте добре. Розповідайте лише те, в чому ви відчуваєте утруднення. Прирозповіді користуйтеся записаним планом - на іспиті можна користуватися записами, зробленими під час підготовки до відповіді. Слідкуйте при цьому за своєю позою, жестами, мімікою, голосом. Знайте, що ваша мова, весь ваш вигляд повинні виражати впевненість у собі і своїх знаннях. Відомо, що голос, поза, жестикуляція не тільки «видають» стан людини, але за принципом зворотного зв'язку здатні впливати на нього, тобто, прийнявши впевнену позу, починаючи говорити спокійним і впевненим голосом, ви насправді стаєте спокійніше і впевненіше в собі.

Якщо ви хвилюєтеся, то безпосередньо напередодні уявіть собі ситуацію іспиту у всіх фарбах, з усіма своїми почуттями, переживаннями, «страшними думками»: ось ви увійшли в клас, ось тягніть квиток, сідайте готуватися, виходьте відповідати, відповідаєте і т.п. Отже, спочатку ви уявляєте, як у вас тремтять руки або пересихає в горлі, а в голові не залишилося жодної думки, але от ви тягнете квиток, сідайте на місце або читаєте завдання на дошці під час письмового іспиту, страх пропадає, ви зосереджуєтеся і починаєте спокійно готуватися до відповіді або виконувати завдання. Підходьте до екзаменаційної комісії і впевнено відповідаєте на всі питання. Ще раз: уявіть собі все якомога конкретніше, в деталях, з усіма почуттями, переживаннями, діями, але так, як би ви хотіли, щоб все відбулося, як має відбутися при успішній здачі іспиту.

Природно, якщо у вас взагалі немає ніякого страху перед іспитом, то не треба його й уявляти собі. Однак у цьому випадку подумайте, чи не занадто ви спокійні. Відсутність деякого «передстартового» хвилювання також часто заважає хорошим відповідей.

Якщо ж ви дуже боїтеся, спробуйте прийом, званий «доведенні до абсурду».Постарайтеся якомога більше налякати себе. Уявіть собі всі найстрашніші, немислимі подробиці і жахливі наслідки. Якщо ви займаєтеся вдвох або в групі, спробуйте більше налякати одне одного. Таке граничне посилення страху зазвичай приводить людину до думки про те, що боятися, по суті, нема чого й навіть найважчі наслідки насправді не такі жахливі.

Кожному відомо: для того щоб повністю підготуватися до іспиту, не вистачає всього однієї, останньої перед ним ночі. Це, однак, дурниця. Ви вже втомилися, і не треба себе перевтомлювати. Навпаки, з вечора перестаньте готуватися. Вмивайтеся. Здійсніть прогулянку.Виспіться якомога краще, щоб встати відпочив, з відчуттям свого здоров'я, сили, навіть деякої агресивності. Адже іспит - це своєрідна боротьба, перш за все боротьба чарівність, в якій треба вміти за себе постояти. По дорозі на іспит не шкідливо просто перегорнути підручник.

Під час іспиту

Як поводитися на іспиті? Ось кілька корисних порад.

  1. Взявши квиток, прочитавши завдання на дошці, ознайомтеся з питаннями і починайте готуватися з того питання, виконувати те завдання, яке, хай і зовсім ненабагато, для вас легше.
  2. Напишіть приблизний план відповіді олівцем на чистому аркуші паперу. Складіть список всіх нюансів, яких ви хочете торкнутися в своїй відповіді. Пишіть навіть те, що може спочатку здатися непотрібним, це допоможе вам у процесі письма пригадати ще які-небудь факти. Якщо вам вдасться це зробити, ви відразу відчуєте деяке полегшення. Ваші нерви стануть спокійніше, голова почне працювати ясніше і чітко. Ви як би звільнитеся від нервозності, і вся ваша енергія тепер може бути спрямована на відповідь на екзаменаційний питання.
  3. Складання цього невеликого плану, можливо, займе у вас хвилин 20-25, і ви можете помітити, що багато навколо вже відклали свої листочки в сторону. Не робіть так: це може потім вийти вам боком. Якщо є можливість, прикріпіть листок зі своїм планом до листка з екзаменаційними питаннями, і екзаменатор побачить, що ви дали собі працю написати план відповіді заздалегідь. -->
Форма входу
Пошук
Календар
«  Травень 2019  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
2728293031
Друзі сайту